Моделювання як метод пізнання, а також інші методи досліджень в науці

Освіта
Loading ...

Моделювання як метод пізнання викликає інтересвідразу двох суміжних наук: філософії та методології, оскільки в сучасній науці, зокрема у фізиці, хімії, кібернетики, біології методи моделювання набули широкого поширення.

Але моделювання як метод наукового пізнанняне можна вважати дітищем 19 або 20 століття, адже досить згадати, що ще Демокріт і Епікур проводили аналогії з круглими і гладкими або ж гачкуватими частинками, розмірковуючи про атомах і їх формах, про способи їх з'єднання між собою, про атомні зливах і вихорах. Саме ці уявлення були прообразами моделей, створених в наш час, і відображають будову атома речовини і описують взаимоположение і взаємозалежність ядра і електронів.

Моделювання як метод пізнання зазнавнайглибші зміни на початку 20 століття з розвитком кібернетики, яка відкрила нові можливості і дивовижні перспективи в констатації закономірностей і особливостей різних систем фізичної природи, які властиві різним рівням систематизації та організації форм руху і матерії. Але з іншого боку, відкриття у квантовій механіці і теорія відносності показала, що не існує абсолютної моделі, що механічні моделі мають відносний характер і існують пов'язані в зв'язку з цим, труднощі в моделюванні. Тому моделювання як метод пізнання вимагає глибокого теоретичного осмислення і пошуку його місця в загальній теорії пізнання, коли існують множинні факти його широкого використання в різного роду дослідженнях.

Крім моделювання, існує також аналіз якметод пізнання, і він характеризується розчленуванням на складові частини цілісного предмета з метою більш повного і глибокого вивчення. Цими частинами можуть бути боку, властивості, ознаки або відносини. Аналіз може бути порівняльно-правовим (наприклад такий, в якому аналізуються правові системи різних країн), статистичним (в якому розглядається динаміка явища за певний проміжок часу) і т.д.

Найчастіше в дослідженнях також використовуються такі методи наукового пізнання:

- аналогія. Прийом, при якому на підставі подібності одних ознак на порівнюваних об'єктах, робиться висновок про подібність інших ознак на цих же об'єктах.

- дедукція. Метод пізнання, при якому на підставі безлічі окремих випадків про предмет робиться висновок про всю сукупність випадків.

- індукція. Метод пізнання, який базується на висновках про властивості предмета або явища на підставі приватних висновків про них.

- класифікація. При використанні цього методу наукового пізнання досліджувані предмети поділяються на різні підгрупи за певними властивостями або важливим ознаками. Цей метод має особливе значення в таких науках як біологія, географія, геологія та інших описових науках.

- спостереження. Метод пізнання, заснований на цілеспрямованому сприйнятті явищ, в результаті якого можна отримати необхідні знання про властивості, зовнішніх ознаках і відношеннях досліджуваних об'єктів.

- узагальнення. Метод пізнання, і одночасно прийом мислення, покликаний встановити загальні властивості предметів і явищ.

- опис. Фіксація відомостей про об'єкт засобами мови.

- прогнозування. Метод дослідження, що передбачає вивчення конкретних перспектив розвитку конкретного явища.

- синтез. Об'єднання різних ознак, властивостей, сторін, відносин явищ або предметів в єдине ціле.

- експеримент. Це вид дослідження, в якому досліджуване явище відтворюється в керованих і контрольованих умовах. В ході цього виду пізнання прагнуть виділити в чистому вигляді предмет (або явище, що вивчається).

Таким чином, моделювання як метод пізнання, є досить поширеним явищем, але далеко не єдиним методом дослідження в науці.

Loading ...
Loading ...